• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Готуємося до школи

Бережіть дітей такими, якими вони є, зробіть їх такими, якими вони мають стати. Ви маєте розгадати їх. На те ви й дорослі.

(Ш. Амонашвілі)

Перші сім років життя дитини дослідники називають «роками чудес».

Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку впливають на всю подальшу поведінку і спосіб мислення людини.

Важливим соціальним інститутом у цей період розвитку дитини є сім'я.

Батьки — перші вихователі дітей у житті. Приклад батьків — найкраща школа для дітей.

І ось ваша дитина прийшла до справжньої школи. Вона стала першокласником.

Бути школярем означає для дитини не тільки отримання нового статусу в цих стосунках, статусу належності до світу дорослих, а також визнання оточенням її дорослості.

У першокласника з'являються як нові права, так і нові обов'язки. Процес адаптації тісно пов'язаний з тим, наскільки дитина здатна відповідати новим вимогам.

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття напруження першокласників забезпечується при складанні розкладу уроків (перший тиждень з дітьми проводилось по 3 уроки), четвер у розкладі сплановано як розвантажувальний день для першачків. Розклад уроків першокласників складений з дотриманням оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня, з урахуванням психофізіологічних і фізичних можливостей першокласників, де є чергування протягом дня навчальних предметів природничо – математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу «Основ здоров'я», музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Під час проведення уроків у перших класах домінуючою є ігрова діяльність, бо саме з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою дитина починає оволодівати. Найвиразніше дидактичні особливості уроку виявляються у способах організації навчальної діяльності (широко використані ігрові форми навчання, тривалість уроку 35 хвилин, динамічні паузи, розгорнуте повторення).

З метою уникнення перевантаження вчителі проводять навчальні заняття у формі уроків-ігор, уроків – казок, уроків – вистав.

У післяурочний час для учнів початкової школи організовано роботу групи продовженого дня. У зв'язку з тим, що у перших класах домашні завдання не задаються, учні залучаються до проведення екскурсій, прогулянок, спортивних змагань, гурткової та позакласної роботи.

Протягом вересня - жовтня місяців вчителі та психологи гімназії спостерігали за первачками під час уроків, на перервах, проводили в ігровій формі групові заняття.

Метою програми дослідження процесу адаптації першокласників гімназії є:

вивчення процесу адаптації першокласників;

визначення ефективного напрямку роботи вчителів і психолога для подолання труднощів у дітей, пов'язаних із входженням у шкільний колектив.

За час адаптаційного періоду ігрова діяльність навчила дітей керувати своєю поведінкою та через взаємодію з ровесниками розширила можливості кожної дитини.

Створення ситуацій успіху допомогло учням самостверджуватись, відчувати впевненість у собі, що сприяло ефективнішому засвоєнню знань.

Однак дітям буває складно висловлювати свої думки та почуття, звертатися до інших, отримувати зворотний зв'язок.

Тому вчителі продовжувати розвивати у першокласників комунікативні уміння.

До того ж тренування спонтанного мовлення учнів сприяє формуванню операцій мислення, логічних умовиводів.

Слід зауважити, що не всі першокласники розуміють, для чого їм потрібно вчитися. Тому формування навчальної мотивації є містком до того, щоб дитина навчилася вчитися, а найголовніше — отримувала від цього задоволення.

Пропонуємо батькам провести анкетування своєї дитини та дізнатись про рівень її адаптації до школи.

Анкета

Тобі подобається в школі чи не дуже?

Уранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю збираєшся в школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти пішов би в школу чи залишився вдома?

Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?

Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?

Ти хотів би, щоб у школі залишилася тільки перерва?

Ти часто розповідаєш про школу батькам?

Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

У тебе в класі багато друзів?

Тобі подобаються твої однокласники?

Обробка результатів

Відповідь «так» на запитання 1,2, 3,7,9,10 оцінюється 3 балами, відповідь «ні» — 0 балів.

Відповідь «так» на запитання 4,5,6,8 оцінюється 0 балів, відповідь «ні» — 3 балами.

Інтерпретація

25—30 балів — високий рівень шкільної адаптації.

20—24 бали — середній рівень шкільної адаптації.

15—19 балів — зовнішня мотивація.

10—14 балів — низький рівень шкільної адаптації.

9 і менше балів — шкільна дезадаптація.

Наступна анкета саме для Вас. Дайте собі відповіді на запитання, які прояви особливостей поведінки та навчальної діяльності Вашої дитини ви помічаєте останнім часом (обведіть кружечком номер відповідного висловлювання).

Анкета для батьків учнів 1-го класу

Моя дитина:

Відмовляється вранці йти до школи.

Неохоче йде до школи.

Йде до школи з побоюванням.

Не виявляє цікавості до уроків.

Без нагадувань сідає за уроки.

Дуже довго виконує домашнє завдання.

Під час виконання домашнього завдання постійно відволікається.

Без контролю з боку батьків не може виконати домашнє за¬вдання.

Постійно перевіряє себе, може декілька разів переписувати домашнє завдання за власним бажанням.

Припиняє роботу над завданням, коли стикається з труднощами.

Дуже хвилюється через шкільні успіхи.

Погано засинає,

Погано їсть.

Збуджена, напружена, роздратована.

Пригнічена, плаксива.

Часто хворіє.

Скаржиться на втому, різноманітні болі, нудоту.

Якщо ви отримаєте більшість відповідей обведених кружечком - повідомте про це вчителя.

А досвідчені вчителі початкової школи гімназії надають вам деякі рекомендації.

Рекомендації батькам

Старання дитини обов'язково мають бути визнаними. Пози¬тивна оцінка й добре, тепле ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, формування в неї такої важливої риси, як упевненість у собі та своїх можливостях.

У режимі дня кожної дитини мають бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

Розширюйте й збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, учіть враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.

Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.

Не критикуйте дитину при свідках.

Сприяйте розширенню її інтересів.

Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до неспра¬ведливості, яка є в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими в спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами,

У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання».

І завжди пам’ятайте, що дитині потрібно, щоб її:

розуміли;

любили;

визнавали;

поважали.

Якщо ця потреба не задовольняється, виникає негативний емоційний стан:

біль;

страх;

агресія;

образа.

Вірте в свою дитину і в неї обов'язково все буде добре.

Пам’ятка батькам першокласника

Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Коментарi